Чи зможемо самі: Україна купуватиме ліки без іноземної допомоги

Україна купує ліки через міжнародні організації. Більшу частину медикаментів наша країна отримує через ЮНІСЕФ, Програму розвитку ООН (ПРООН), міжнародну некомерційну організаціію Crown Agents: вони беруть за свої послуги 4-5,5% від замовлення. Поетапно Україна планує перейти на самостійні закупівлі, і цей процес стартував у 2019-му році. Якими успіхами держава може похвалитися вже зараз?

Ліки виявилися дешевшими

У 2015-му Україні довелося просити міжнародні організації взяти на себе закупівлі ліків. Справа в тому, що у 2014-му Міністерство охорони здоров'я провалило закупівлі і в Україні понад рік не було життєво необхідних препаратів. Крім того, закупівлі були корумповані. Тому їх передали ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents.

Ліки виявилися дешевшими, якщо порівнювати з періодом, коли закупівлями займався МОЗ. За оцінкою Рахункової палати, міжнародні організації заощадили до 40% бюджету на ліки, А деякі препарати закуповувалися в 26 разів дешевше, ніж це робило відомство до 2015 року. І це при тому, що організації беруть комісію за свої послуги – 4-5,5% від суми замовлення. Заощаджені гроші закупівельники не залишають собі, а докуповують ті ліки, яких потрібно більше – це визначає МОЗ.

За такою схемою діє не тільки Україна – уряди країн по всьому світу, від США, Японії, країн Європи та до Африки звертаються до професійних закупників. Так вдається уникнути корупції і зайвих витрат з бюджету.

Для порівняння, до 2015 року 95% переможців тендерів становили дистриб'ютори, зараз же 80% постачальників – виробники препаратів.

Через міжнародні організації МОЗ закуповує ліки і медвироби за 40 програмами – це понад 1300 найменувань препаратів. До їх числа входять засоби для лікування дорослої та дитячої онкології, серцево-судинних захворювань, ревматоїдного артриту, легеневої артеріальної гіпертензії, вроджених імунодефіцитів та інших важких захворювань.

"Міжнародні організації зробили кілька важливих речей. Це зниження цін на ліки, подолання корупції, реєстрація нових препаратів для важких хвороб і закупівлі безпосередньо від виробників", – говорить Ольга Стефанишина, член парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування, ексзаступник міністра охорони здоров'я.

У 2022 Україна почне закуповувати ліки самостійно

У 2018 році в Україні створили держпідприємство "Медичні закупівлі України". Перші закупівлі організація провела в 2019 році. Наприклад, препарат Ганцикловір вдалося купити дешевше на 34%, ніж в 2018: 500 грн за флакон замість 757,56 грн. Всього держпідприємство провело 43 тендерні процедури, в тому числі з використанням системи Prozorro. При очікуваній вартості закупівель в 94 млн грн за фактом витратили 58 млн грн, тобто економія – 36 млн грн, або понад 38%. У 2020 році підприємство мало перевести всі закупівлі на себе. Однак парламент ухвалив рішення про те, що держпідприємству потрібен перехідний період в два роки. Поступово підприємство перебере на себе закупівлю препаратів, які зараз купують міжнародні організації.

"Цього року дуже важливо, щоб "Медичні закупівлі України" почали закуповувати препарати. Для цього потрібно ухвалити закон, який дозволить підприємству вести міжнародні торги, звільнить ліки від ПДВ і спростить реєстрацію препаратів. Але дуже застерігаю МОЗ, щоб держпідприємство не брало на себе велику кількість програм. Вони повинні для початку показати, що можуть проводити переговори з виробниками, що виробники прийдуть безпосередньо на торги, а не через дистриб'ютор", – зазначає Стефанишина.

В майбутньому держпідприємство об'єднуватиме місцеві закупівлі і купуватиме препарати великими партіями – так має бути дешевше. Зараз регіони закуповують деякі препарати самостійно через ProZorro, якщо сума закупівель вище порогового рівня – 200 тис. грн.

Закупівлі на суму менше 200 тис. гривень відбуватимуться через електронний каталог. Це онлайн-магазин в системі ProZorro, який дозволить лікарням придбати препарати і медвироби самостійно, без посередництва місцевих чиновників. За даними Міністерства охорони здоров'я, в електронному каталозі вже зареєстровано понад 200 тис. постачальників.

При цьому відмовлятися від міжнародних закупівель не можна, вважає Стефанишина. Повинен бути план "Б", якщо виробники не прийдуть, і в українців буде ризик залишитися без ліків.

"Можливість закупівель через міжнародні організації повинна бути завжди. Держава має сама обирати, де ефективніше купувати ліки. Наприклад, Дитячий Фонд ЮНІСЕФ укладає п'ятирічний контракт з виробниками і купує вакцини для ста країн світу. У них величезні обсяги і контракти, тому у них ціни набагато нижчі. Українське держпідприємство ніколи не отримає таких цін, тому що обсяги незрівнянно менші. Тому в деяких випадках варто залишати міжнародні організації. Але там, де є конкурентні торги, є прості закупки – логічно, щоб цим займалося держпідприємство", – прокоментувала Ольга Стефанишина.

Однак, щоб "Медичні закупівлі України" заробили прозоро, має з'явитися Наглядова рада. За час роботи держпідприємства її поки так і не створили.